На посаді завідувача а нещодавно директора з 2021 р.: 17 років
директор ЗДО дуже складна та кропітка професія. Від кого
залежить грамотна робота закладу дошкільної освіти? Звісно, насамперед, від
керівника.
У тому, що директор
ЗДО має
бути хорошим керівником, організатором, ніхто не сумнівається. Керувати
професійно – справа складна. Справжній професіоналізм керівника- це уміння
створити грамотний колектив.
Дитячий садок не може
бути схожим на школу чи інші навчальні заклади. Він – дитячий садок, він – для
дітей. І той, хто там працює, має насамперед розуміти перспективу розвитку поки
що маленької людини і нести за неї відповідальність.
Директор
ЗДО повинен не тільки сам розуміти дітей, йому
слід навчити цього вихователів і пильно стежити за їх педагогічною культурою.
Він має бути на дві голови вищим у своїх знаннях , адже, якщо немає
педагогічної грамотності, культури у завідувача, годі цього вимагати від
колективу.
Основа роботи
керівника – це не керування, а подолання перешкод, які заважають нормально
працювати колективу.
Роки, проведені поряд
з дітьми…Бачити, як на твоїх очах відбувається становлення людської
особистості.
Чи може бути щось
краще, ніж дивитися в допитливі дитячі очі, довірливо держати в своїх руках
тендітну дитячу долоньку? Бути причетною до цього, впливати на розвиток і
виховання дітей – це є сенсом мого життя і моєю роботою.
Один із основних
принципів нашої роботи – це відкритість. Ми завжди готові поділитись досвідом
своєї роботи з колегами, з батьками.
Запрошуємо всіх людей,
небайдужих до проблем дошкільного дитинства, відвідати наш сайт. Сподіваємось,
що кожен знайде там корисну та цікаву інформацію.
Директор здійснює загальне
керівництво закладом дошкільної освіти.
У своїй діяльності керується:
-Конституцією
України;-Законом України «Про дошкільну освіту»;
-Законом України «Про
мови»;
-Державною
Національною програмою «Освіта. Україна ХХІ століття»;
-Конвенцією про права
дитини;
-Положенням про заклад
дошкільної освіти;
-Методичними,
нормативними та іншими керівними матеріалами, які регламентують науково –
методичну діяльність закладу дошкільної освіти.
Директор займається комплектуванням груп дітьми
відповідно до їх віку, станом їх здоров'я, індивідуальними особливостями і
запитами батьків, добирає кадри, керує педагогами, і обслуговуючим персоналом. Батьки можуть звертатися до завідувача за консультаціями і вносити власні
пропозиції щодо поліпшення роботи з дітьми. Батьки також в праві вимагати, щоб
колектив забезпечував дитині належний догляд, виховання і навчання, охорону і
зміцнення здоров'я .
Чи потрібно дитині ходити в дитячий садок? Кажуть,
«домашні» діти надзвичайно важко адаптуються в школі, тому, що не звикли
перебувати в колективі.
До недавніх пір
вважалося, що дитячий садок є по-справжньому необхідною
ланкою в розвитку кожної дитини. І дійсно, «домашні» діти часто важко
пристосовувалися до шкільних правил, правил спілкування, прийнятим в групі
однолітків. Мабуть, ці труднощі пояснювалися насамперед тим, що таких дітей
було дуже мало, переважна більшість становили саме «садові» діти. Найчастіше
діти переходили цілими групами з «дворового» дитячого садка в таку ж «дворову» (тобто по мікрорайону)
школу. І якщо в цей же клас потрапляв дитина, яка перші сім років життя
проводила під маминим і
бабусиним крилом, їй, звичайно, доводилося
несолодко.
Сьогодні ситуація
інша. Діти, які ніколи не відвідували
дитячий заклад, перестали бути винятком. Крім того, і
саме поняття «дитячий садок» у наші дні не так однозначно, як раніше. Крім
стандартного державного дитячого закладу, існує цілий ряд
інших варіантів «зайнятості» дошкільника. Так, що в перший клас діти
приходять з найрізноманітнішим «багажем»: хтось ходив у звичайний садок,
хтось-в якийсь Центр розвитку, а хтось і вдома з нянею сидів.
І ось стали чутні
спочатку несміливі, але набирають чинності голоси тих, хто взяв на себе
сміливість стверджувати: «домашні» діти нітрохи не гірше «садових». Звичайно, скрізь є
свої винятки, але, загалом і в цілому дитина, вихована вдома, а не в «установі»,
цілком може бути таким же розвиненою, самостійною, ініціативною і товариською
, як і вихованеці дитячого садка. Інша справа, що для
цього батьки повинні не просто «зберігати» дорогоцінне чадо вдома, а працювати
над розвитком у нього всіх цих якостей.
Що ж саме дає
відвідування дитячого закладу дитині? Насамперед - можливість спілкування з однолітками, включення в групу. Ви
можете бути переконаними індивідуалістами, замкнутими і нетовариськими,
але необхідно пам'ятати: приблизно починаючи з трьох
років (а вже з чотирьох - абсолютно точно!) дитина потребує спілкування з
іншими дітьми. І цю можливість ви обов'язково повинні їй надати.
Зрозуміло, в дитячому
садку дитина вчиться спілкуватися не тільки з іншими дітьми, але і з дорослими.
До початку шкільного віку батьки, звичайно, залишаються єдиними по-справжньому
авторитетними дорослими в
житті дитини. Але досвід спілкування з вихователями в дитячому садку допомагає
дитині в подальшому уникнути труднощів у встановленні відносин із
іншими однолітками і дорослими. Малюк дізнається, що крім мами
є й інші дорослі, до думки яких треба прислухатись, а іноді і просто
підкорятися.
З цим моментом
природним чином пов'язаний і інший: у дитячому садку дитина
знайомиться з певними правилами поведінки і вчиться дотримуватися їх. Слово
«дисципліна» у багатьох з нас викликає досить негативне ставлення, оскільки
асоціюється з «зрівняловкою» муштрою, прийнятої і
в садках, і в школах радянської епохи. Але,
якщо відволіктися від цих асоціацій і розуміти
під словом «дисципліна» всього-навсього вміння дотримуватися необхідних правил
людського співжиття, то слід визнати: ці навички дитині необхідні.
Нарешті, в дитячому садку дитина отримує
можливості для інтелектуального і фізичного розвитку. Відверто
кажучи, стандартні освітні програми, прийняті
в державних дитячих садах, залишають бажати кращого: у багатьох звичайних
садочках занять замало, так і проводяться вони далеко не на найвищому рівні.
Однієї лише «садової» освіти дитині
недостатньо. У будь-якому випадку батьки повинні займатися з малюком самі. Але
якщо «домашня» дитин а цілі дні проводить
виключно перед екраном телевізора чи телефона, то в дитячому садку вона, звичайно, отримає незрівнянно більше. Малювання, ліплення,
конструювання, розвиток мовлення, музичні заняття і фізкультура - це
мінімальний «джентльменський набір» забезпечить і найпростіший державний садок.
Якщо ж вам пощастить, і ви знайдете по-справжньому хороший дошкільний
заклад (такими бувають і державні) з гарною, корисною
програмою, можна розраховувати, що вашому
малюкові буде там по-справжньому цікаво.
Чи можите
ви вдома забезпечити дитині всі умови,
необхідні для його гармонійного розвитку, не віддаючи його в дитячий сад?
В принципі це можливо.
Але лише в тому випадку, якщо ви дійсно готові до цієї дуже і дуже серйозної
роботи. Найскладніше в домашньому вихованні - це, мабуть, не інтелектуальний
або фізичний розвиток дитини. Саме в цих напрямках турботлива мама може дати дитині набагато більше, ніж
заняття в дитячому садку. Значно важче створити дитині всі необхідні умови для
соціального розвитку.
Вище ми вже говорили
про головні плюси дитячого садка: дитина отримує можливість спілкуватися з
однолітками і з іншими, крім батьків, дорослими, вчиться вести себе в
суспільстві», дотримуватися правил. І якщо ви не хочете віддавати малюка в
садок, вам потрібно добре продумати, яким саме чином ви надасте дитині ці
можливості.
«Домашня» дитина повинна
проводити багато часу на дитячих майданчиках, граючи з іншими дітьми. Крім
того, дуже необхідно забезпечити їй якогось постійного
друга-однолітка - а краще, кількох друзів. Потрібно возити його в гості та
запрошувати інших дітей до себе додому.
Якщо ви не віддаєте
дитину в садочок тому, що не довіряєте вихователям і вважаєте, що ніхто, крім
вас, не зуміє правильно поводитися з дитиною, знаходити потрібний підхід до неї, - вам потрібно
терміново міняти цю точку зору! Звичайно, дитину неможна віддати в
перші-ліпші руки. Але і обмежувати її світ лише своєю
власною персоною не можна теж. Вам потрібно зрозуміти, що дитині необхідний досвід спілкування з іншими дорослими, крім мами -
нехай навіть ця мама справді найкраща в світі!
