Covid-19

 

5 основних речей, які мають знати батьки про коронавірусну інфекцію COVID-19 та про те, як реагувати, щоб убезпечити свою родину від хвороби. Про це розповідають Міністерство освіти і науки України разом з Міністерством охорони здоров’я сьогодні, діє адаптивний карантин
 Однак ми розуміємо, що просто не ходити до школи чи іншого закладу освіти – недостатньо. Важливо, щоб батьки знали, як діяти в ситуації карантину та від чого берегти дітей. Тому така інформація зараз дуже потрібна”, – розповіла заступниця Міністра освіти і науки України Любомира Мандзій.

ПЕРШЕ. Інфекція передається переважно повітряно-крапельним шляхом від зараженої людини або через дотик до забруднених поверхонь.

ЩО РОБИТИ:

попросити дітей не підходити ближче ніж на 1 метр до людей, що кашляють, чхають або мають жар
нагадувати дітям про обов’язкове миття рук перед прийомом їжі та після відвідування вбиральні (мити руки потрібно щонайменше 20 секунд або використовувати дезінфекційні засоби для рук)
попросити дітей утриматися від прийому їжі з загальних упаковок або посуду (горішки, чіпси, печиво та інші снеки), куди багато людей занурюють руки
просити дітей уникати привітальних обіймів і рукостискань, поки епідеміологічна ситуація не стабілізується
посилити вимоги до вологого прибирання приміщень, очищення та дезінфекції об’єктів, яких торкається велика кількість людей, провітрювати приміщення
важливо уникати місць масового скупчення людей

ДРУГЕ. Симптоми інфекції: кашель, біль у горлі, риніт, лихоманка, утруднене дихання, сухий кашель, чхання, біль у грудині; у деяких випадках – діарея або кон'юнктивіт. У складних випадках інфекція може викликати пневмонію. У деяких випадках ця хвороба може бути смертельною, однак переважно це відбувається з людьми середнього чи похилого віку, що мають супутні захворювання.

ЩО РОБИТИ:

у разі підвищеної температури дитина має залишитися вдома до повного одужання та одразу отримати консультацію сімейного лікаря.

ТРЕТЄ. Як правильно поводити себе в умовах поширення вірусу?

мити руки щонайменше 20 секунд або використовувати дезінфекційні засоби для рук
під час кашлю або чхання прикривати рот і ніс паперовою хустинкою, яку потім необхідно викинути; чхати також правильно у згин ліктя
не підходити ближче ніж на 1 метр до людей, що кашляють, чхають або мають жар, уникати будь-якого тісного контакту з ними
не споживати сирих чи недостатньо термічно оброблених продуктів тваринного походження

ЧЕТВЕРТЕ. Маски не допомагають убезпечити себе від вірусу, вони допомагають лише в тому разі, коли маску носить хвора людина.

П’ЯТЕ. Наразі не існує жодних ліків для лікування чи запобігання коронавірусу. Будь-які пропозиції в Інтернеті про вакцини чи ліки – неправда.

Антибулінг

 

Булінг (від анг. bully – хуліган, задирака, грубіян, «to bully» — задиратися, знущатися) – тривалий процес свідомого жорстокого ставлення, агресивної поведінки з метою заподіяти шкоду, викликати страх, тривогу або ж створити негативне середовище для людини.

 

Форми булінгу:

•фізичний – нанесення ударів, штовхання, пошкодження або крадіжка власності;

•словесний – обзивання, глузування;

•соціальний – виключення із групи (ізоляція);

•електронний (кібербулінг) – булінг із використанням технічних та електронних засобів (комп’ютер, мобільний телефон, електронна пошта і сайти соціальних мереж).

Якщо ви стали свідком булінгу необхідно:

• виступити проти кривдника, дати зрозуміти, що він неправий;

• підтримати того, кого ображають;

• повідомити дорослим (педагогу, психологу, керівнику ЗДО психологу) про факт такої поведінки.

Хто провокує булінг в дитсадку.

Булінг серед дітей старшого дошкільного віку в ЗДО можуть спровокувати дорослі.

Діти старшого дошкільного віку одразу сприймають ставлення авторитетних дорослих до інших і беруть це ставлення за зразок.

Вони починають цькувати дитину чи дітей, якщо:

педагог або помічник вихователя:

– зневажливо ставиться до дитини, яка часто плаче або невпевнена в собі;

– ігнорує скаргу дитини на те, що її образили однолітки – глузує із зовнішнього вигляду дитини;

– образливо висловлюється про дитину чи її батьків;

– проявляє огиду щодо фізичної або фізіологічної особливостей дитини;

батьки або члени сім’ї:

– б'ють та ображають дитину вдома;

– принижують дитину у присутності інших дітей;

– проявляють сліпу любов та виконують усі забаганки дитини;

– ставляться до своєї дитини як до неповноцінної особистості, жаліють (неповна родина, дитина хвора або має відхилення в розвитку).

Усі діти потребують підтримки дорослих— батьків, вихователів, практичного психолога та соціального педагога. Саме вони мають допомогти дітям налагодити партнерські взаємини з однолітками у групі.

 План заходів, спрямованих на запобігання

та протидію булінгу по КЗ «ЗДО Турбівському ясла-садку №2»

станом на 2021 -2022 н.р.

 

№ з/п	Заходи	Термін виконання	Відповідальні
	Оновлення та опрацювання  нормативно-правових документів, що забезпечують запобігання та протидію булінгу	постійно	Директор
	Створення безпечного освітнього середовища в ЗДО вільного від насильства та булінгу (цькування)	постійно	Директор
	Надання психолого-педагогічних послуг здобувачам освіти, які вчинили булінг (цькування), стали його свідками або постраждали від булінгу	за запитом	Вихователі
	Консультація для вихователів: «Як вирішувати дитячі конфлікти?»	вересень 2021р.	Вихователь Залєвська І.В
	Організація роботи «Скриньки довіри» для батьків і педагогів, оновлення інформації веб-сайту з проблеми запобігання та протидію булінгу	жовтень 2021р.	Вихователі
	Проведення профілактичної роботи щодо запобіганню булінгу в ЗДО	систематично	Вихователі
	Групова консультація для педагогів: «Види та форми булінгу»	січень 2022р.	Директор
	Ширінг для педагогів «На скільки серйозною є проблема булінгу та мобінгу в дошкільному закладі»	лютий 2022р.	Директор
	Тренінг для батьків:  «Вчимося спілкуватися з дитиною»	березень 2020р.	Вихователі
	Заняття для педагогів з елементами тренінгу «Булінг, мобінг : сутність та ключові ознаки»	квітень 2020р.	Вихователі, психолог
	Консультація: «Як навчити дитину цивілізовано виражати гнів?» (профілактика булінгу)	травень 2022о.	Вихователі
	Виступ на батьківських зборах «Чому діти стають жертвами булінгу»	травень 2022р.	Вихователі
	Організація та проведення занять та бесід, що формують у дітей уявлення про толерантність по відношенню до різних людей, справедливість, порядність	травень2022 р.	Вихователі
	Розповсюдження інформації щодо профілактики булінгу та мобінгу»: пам’ятка, листівки , інформація на стенді практичного психолога	систематично	Вихователі

 

 

                                 Директор:                                            Алла  ГАЙСЕН 

 

 

Порядок подання заяв про випадки булінгу

Процедура подання  (з дотриманням конфіденційності) заяви про випадки булінгу (цькування)

1.     Усі здобувачі освіти, педагогічні працівники закладу, батьки та інші учасники освітнього процесу повинні обов’язково повідомити директора навчального закладу про випадки булінгу (цькування), учасниками або свідками якого вони стали, або підозрюють про його вчинення по відношенню до інших осіб за зовнішніми ознаками, або про які отримали достовірну інформацію від інших осіб.
2.     На ім’я директора закладу пишеться заява (конфіденційність гарантується) про випадок боулінгу (цькування).

3.     Директор закладу видає наказ про проведення розслідування та створення комісії з розгляду випадку булінгу (цькування), скликає її засідання.

 4.     До складу такої комісії входять педагогічні працівники (у тому числі психолог), батьки постраждалого та булерів, керівник навчального закладу та інші зацікавлені особи.

 5.     Рішення комісії реєструються в окремому журналі, зберігаються в паперовому вигляді з оригіналами підписів усіх членів комісії.  

Порядок реагування на доведені випадки боулінгу

Порядок реагування на доведені випадки булінгу (цькування) та відповідальність осіб, причетних до булінгу

1. Директор закладу має розглянути звернення у встановленому порядку.
2. Директор закладу створює комісію з розгляду випадків булінгу, яка з’ясовує обставини булінгу.
3. Якщо комісія визнала, що це був булінг, а не одноразовий конфлікт, то директор  закладу повідомляє уповноважені підрозділи органів Національної поліції України та Службу у справах дітей.
4. Особи, які за результатами розслідування є причетними до булінгу, несуть відповідальність відповідно до частини другої статті 13 (вчинення правопорушень за статтею 1734) Кодексу України про адміністративні правопорушення.

(Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)”https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2657-19)

 

 

 

 

Сторінка практичного психолога

 

Поради практичного психолога, для батьків майбутніх першокласників.

                                                                                                                      практичний психолог

                                                                                           Юрчук А. І.

Жовтіє листя на тополі.

Летять у синяві хмарки.

Відкриті навстіж двері в школі —

Ідуть до школи першачки.

Шановні батьки, ще зовсім трішки і за спинами Ваших діток закриються двері: безтурботливого, веселого дитинства, двері дитячого садочка. Швидко промайне тепле літо, і Ваші дітки стануть самостійними та дорослими, справжніми школярами. На них чекатимуть їх перші труднощі, негаразди, злети та падіння. Але саме з Вашою допомогою, вони з легкістю з усім впораються.

 

10 порад батькам першокласників

От-от і у вашої дитини розпочнеться в житті новий етап – вперше піде до школи. Від того, наскільки безболісним стане для неї цей перехід, багато в чому залежатиме любов-нелюбов малюка до школи, а відповідно, і його шкільні успіхи.

1. Не перевантажуйте новою інформацією.

За час, що залишився, ніяких «хвостів» не підтягнете. А якщо насідати на дитину із читанням і рахуванням, можна викликати в неї негативні емоції із приводу школи. Звичайно, почитати трошки, порішати нескладні приклади можна, але все це повинне відбуватися в ігровій, непримусовій формі. Крім того, дошкільнятам важливо по кілька разів читати ті самі книжки. Вони, впізнаючи «матеріал», намагаються підказати оповідачеві, що буде далі, поправляють, якщо він припустився неточності. Це виробляє в них активність, і тоді їм буде абсолютно нескладно вже на першому уроці висловити свою «дорослу думку».

2. Розповідайте позитивні історії зі свого шкільного життя

Важливо сформувати в майбутнього школяра позитивне ставлення до школи. Якщо дитина хоче вчитися й упевнена, що в школі цікаво, тоді неминучий стрес, пов'язаний з новими правилами й розпорядком дня, великою кількістю незнайомих людей, буде успішно переборено. Для цього частіше розповідайте малюкові кумедні історії зі свого шкільного життя.

  3. Не наголошуйте на оцінках

Багато батьків припускаються грубої помилки, коли починають стращати: «Читай, а то двійки мені приноситимеш». Навпаки - важливо акцентувати увагу дитини на процесі навчання (ти довідаєшся багато нового, у тебе з'являться нові друзі, ти станеш розумним), а не на гарних оцінках, які взагалі краще не згадувати.

4. Не лякайте школою

У жодному разі не ведіть при дитині розмови, що в нього «закінчилося дитинство», у нього, мовляв, бідненького, починаються трудові будні. Навіть в жартівливій формі не лякайте школою. Не вартує при маляті також обговорювати майбутні витрати, нарікаючи на дорожнечу форми чи канцтоварів.

5. Купуйте шкільні приналежності разом із дитиною

Усі шкільні приналежності варто купувати з дитиною, тоді вона виявляється залученою в процес підготовки до першого вересня. Нехай маля сам вибере собі портфель, ручки, олівці, зошити. А вдома не ховайте покупки в шафу - най дитина звикне до нових речей. Нехай вона складає портфель, носить його квартирою, розкладає на столі зошита й олівці, тоді прості вказівки вчителя: «Дістаньте ручку або зошит у лінійку» не викличуть у неї труднощів: вона чітко знатиме, де в неї що лежить. Добре також із дитиною погуляти біля школи..

 6. Грайте в школу

Нехай всі іграшки підуть у перший клас, а найулюбленіша мама стане вчителькою. У такій грі можна пояснити основні шкільні правила: як сидіти за партою, як відповідати на уроці, як попроситися в туалет, що робити на переміні (15-хвилинні «уроки» повинні чергуватися п'ятихвилинними «перемінками»).

7. Почніть жити за новим розпорядком

За місяць до школи потрібно плавно підганяти режим дня до нового розпорядку. Намагайтеся, щоб дитина лягала спати не пізніше десятої вечора, а вставала о 7-8 ранку. Поясніть, що потрібно зробити перед сном: зібрати портфель, приготувати одяг. Все це допоможе маляті краще зрозуміти, як формується його день.

8. Потоваришуйте дитину з годинником

Необхідна для школи навичка - орієнтація в часі. Якщо маля ще не розбирається, котра година, навчить її. Багатьом дитям легше орієнтуватися по електронних годинниках. Дитина повинна знати, що значить чверть години, півгодини, через годину. Повісьте в її кімнаті годинник, аби дитина могла по них дізнаватися, який час. Під час читання, гри або їжі можна поставити годинники на стіл і звернути увагу малюка на те, у скільки почалася дія й у скільки вона закінчилося.

9. Більше командних ігор

Щоб розвити в маляті вміння підкорятися шкільним правилам, використовуйте командні ігри. Завдяки їм дитина засвоїть, що є правила, які треба виконувати, і що від цього залежатиме результат. Ще один важливий урок, який дають маляті командні ігри, - це спокійне ставлення до програшу.

10. Тренуйте увагу і пам’ять

Гарна гра на уважність: усім дається однаковий текст, засікається час і потрібно якнайбільше і якнайшвидше знайти й викреслити літер «с». Проводьте спочатку «заняття» по 10 хвилин, і поступово доведіть до 15 - до тривалості уроку в школі. Тоді дитини не будуть так лякати нескінченні хвилини занять. Ще можна часто грати у «Відвернися й назви». Розкладіть на столі іграшки й дайте дитині подивитися на них протягом 1-ї хвилини. Потім вона відвертається й називає іграшки, що лежать на столі. Ускладнюйте завдання: додавайте іграшки, скорочуйте час на запам'ятовування. Можна замінити іграшку іншою - дитина, повернувшись, повинна розповісти, що змінилося

 

РЕКОМЕНДАЦІЇ ПСИХОЛОГА ДЛЯ БАТЬКІВ ПЕРШОКЛАСНИКІВ

·        Підтримайте в дитині його прагнення стати школярем. Ваша щира зацікавленість в його шкільних справах і турботах, серйозне відношення до його перших досягнень і можливих труднощів допоможуть першокласникові підтвердити значущість його нового становища.

·        Обговоріть з дитиною ті правила і норми, з якими вона зустрінеться в школі. Поясніть їх необхідність.

·        Ваша дитина прийшла в школу, щоб вчитися, у неї може щось не відразу виходити, це природно. Дитина має право на помилку.

·         Складіть разом з дитиною розпорядок дня, стежте за його дотриманням. Не пропускайте труднощі, можливі у неї на початковому етапі оволодіння навчальними  навичками. Якщо у першокласника, наприклад, є логопедичні проблеми, намагайтеся впоратися з ними на першому році навчання.

·        Підтримаєте дитину в його бажанні добитися успіху. У кожній роботі обов'язково знайдіть, за що можна його похвалити.

·        Пам'ятаєте, що похвала і емоційна підтримка («Молодець!», «Ти так добре впорався!») здатні помітно підвищити інтелектуальні досягнення дитини.

·         Якщо вас щось непокоїть в поведінці дитини, його навчальних справах, не соромтеся звертатися за порадою і консультацією до вчителя або шкільного психолога.

·         Зі вступом до школи в житті вашої дитини з'явиться людина більш авторитетна, ніж ви. Це – вчитель. Поважайте думку дитини про свого педагога.

·        Навчання - це нелегка і відповідальна праця. Вступ до школи істотно міняє життя дитини, але не повинно позбавляти її різноманіття, радості, гри. У першокласника повинно залишатися досить часу для ігрових занять.

 

І саме головне правило: «Любіть дитину мудрою любов`ю, навчайте її допомагати іншим і просити про допомогу, товаришувати з дітьми. Пам`ятайте, що дитина має право чогось не знати, залишатися дитиною і що попереду багато років навчання і вашої сумісної діяльності».

Основні напрямки в роботі:

 

• Психодіагностична робота з дітьми та педагогами.
• Консультаційна робота групова та індивідуальна з педагогами та батьками.
• Корекційно-відновлювальна та розвивальна робота з дітьми.
• Психологічна просвіта всіх учасників освітнього процесу.
• Навчальна діяльність психолога.

Основні завдання психологічної служби в закладі дошкільної освіти:

Метою роботи психологічної служби в ЗДО є формування психічно здорової особистості

Пріоритетним завданням практичного психолога в закладі є допомога у спрямуванні діяльності педагогічного колективу для створення умов, які сприятимуть охороні фізичного і психічного здоров’ я дітей та співробітників забезпеченню їхнього емоційного благополуччя та ефективному розвитку здібностей кожної особистості.

Враховуючи основні річні завдання ЗДО на навчальний рік, завдання психологічної служби постають такі:

- Проведення адаптації дошкільника в закладі дошкільної освіти;

- вивчення індивідуальних особливостей дітей, доведення одержаної інформації до відома педагогів та батьків;

- розвиток пізнавальних процесів та здібностей відповідно до вікових можливостей дітей, активізація творчої уяви та зв’язного мовлення;

- надання психологічної допомоги дітям з проблемами в емоційному розвитку та в розвитку пізнавальних процесів;

- психолого-педагогічна робота щодо розвитку творчості дітей;

- проведення психолого –педагогічної роботи з дітьми пільгового контингенту;

- проведення психолого –педагогічної роботи з дітьми обдарованими;

- дослідження тривожності серед дітей старшого дошкільного віку;

- співробітництво з батьками, педагогами, розширювання психолого-педагогічних знань батьків;

- дослідження сфери сімейних стосунків, міжособистісних стосунків;

- визначення мікроклімату в  закладі дошкільної освіти, відношення педагогів до дітей та взаємовідносини в колективі;

- визначення психологічної готовності до шкільного навчання дітей старших груп

( мотиваційна, розумова, емоційно-вольова та соціальна готовність).

Основні цілі психологічної служби в закладі дошкільної освіти:

- Робота зі створення умов з розвитку та оптимізації емоційного світу дітей та виховання гуманних та естетичних почуттів, моральних якостей засобами художніх творів, театралізацій казок, сюжетно-рольової гри;

- поглиблення роботи з розвитку адекватної та підвищеної самооцінки дитини;

- сприяння вільному розкриттю здібностей кожної дитини;

- націлювання батьків і дітей на здоровий спосіб життя;

- здійснювати якісний підхід до виховання у дошкільників працьовитості, позитивного ставлення до праці як необхідної умови становлення громадянської позиції особистості;

- формування психологічної готовності дітей до навчання в школі.